Ласкаво прошу на мою сторінку!
Мене звати Ганна Гречишкіна. Ось вже більше чотирьох років я подорожую світом на своєму мотоциклі, KTM Adventure 1190. На цьому сайті я ділюся своїми враженнями, фото і відео з країн, в яких я побувала, новинами та планами на майбутнє.
Народилась я в Києві, Україна, у 1979 році. Закінчила Київський Лінгвістичний Університет, факультет англійської мови, і Міжнародний Інститут Бізнесу, спеціальність – управління людськими ресурсами. Працювала викладачем, перекладачем, менеджером із персоналу.
У 25 років моє життя почало стрімко змінюватись. Я познайомилась із мотоциклом. Як і чому це трапилось, для мене самої залишається загадкою. Я ніколи раніше не їздила пасажиром, у мене не було друзів або знайомих мотоциклістів. Просто одного разу виникло дуже сильне і майже непереборне бажання навчитися керувати мотоциклом. Так я записалася до мото-школи, купила свій перший мотоцикл Kawasaki Eliminator 125, за яким на наступний рік пішов уже більший мотоцикл Kawasaki Vulcan 900. Я почала їздити спочатку по Україні, потім виїхала за її межі в сусідні країни – Росію, Білорусь, Молдову, потім все далі і далі – Європа, Азія, Близький Схід. Кожен раз мені хотілося їхати все далі і все надовше. Подорож на мотоциклі стала моєю пристрастю. Спочатку це вдавалося поєднувати з роботою. Я приїжджала в офіс на мотоциклі, переодягалась у відповідний до посади одяг, в кінці дня відбувалося зворотнє перевтілення. Всі вихідні і відпустки я проводила за кермом, всі заощадження також ішли на подорожі.
Так одного разу одним дощовим днем, коли я думала, куди податися далі, промайнула думка про навколосвітню подорож. Я не звернула на неї серйозної уваги і відмахнулась від неї. Мені ця ідея здавалась абсолютно неможливою. Через кілька днів думка повернулася знову, і вона була вже більш наполегливою. Але я вирішила почекати з висновками і рішеннями, на носі у мене була 4-місячна поїздка до Індії, заради якої я відмовилась від перспектив кар’єрного росту у великій компанії. У мене буде час подумати про це пізніше, сказала я собі. Так і сталося. В Індії сприятлива атмосфера для роздумів і прийняття серйозних рішень.
Навесні 2012 року я поверталася в Україну з твердим наміром почати підготовку до навколосвітньої подорожі. Підготовка зайняла у мене один рік і три місяці. За цей час я пройшла через етапи сумнівів, сподівань і розчарувань, злетів і падінь. Було дуже складно знайти підтримку і розуміння, особливо з боку потенційних спонсорів, до яких я зверталася по допомогу. Величезною перемогою і щастям стало те, що компанія КТМ в особі центрального офісу в Австрії та українського офісу в Києві надали для подорожі мотоцикл і екіпіровку. Один з найважливіших питань подорожі було вирішено – поїду я на мотоциклі КТМ Адвенчер 1190.
Питання фінансування власне самої подорожі так і залишилося відкритим. На момент виїзду в навколосвітню подорож, 27 липня 2013, в кишені у мене була тисяча доларів і надія на те, що якщо ця подорож має відбутися, двері світу відкриються переді мною.
Надія виправдалася. В дорозі я вже більше трьох років, за які я проїхала Росію, Південно-Східну Азію, Австралію, США, Мексику, Центральну Америку, Південну Америку. Я зустріла безліч чуйних людей, які допомогли мені продовжувати шлях, стали моїми друзями і найбільшою в світі сім’єю. В дорозі зі мною сталася величезна кількість чудес і приємних збігів, які дали впевненість у тому, що як дійсно чогось дуже хочеш і йдеш назустріч мрії, мрія обов’язково здійсниться.
За планом в мене переправитись з Бразилії до Африки, проїхати південную і східну частину Африки і повернутися додому в Європу.
Після повернення я хочу поділитися своїми враженнями, фотографіями і відео, знятими в дорозі, у вигляді книги і документального фільму.
Але поки я продовжую їхати навколо світу. Це рішення було найправильнішим з усіх моїх рішень досі. І я щаслива, що тоді, коли було дуже важко і руки готові були опуститися, я не піддалась імпульсу, а вирішила спробувати незважаючи ні на що. Мрія варта того, аби зробити перший крок назустріч їй. Решту кроків вона підкаже вам сама.
